Важливо пам'ятати, що депресія – це хвороба, з якою людина, частіше за все не може справитись самотужки. Коли пригнічений стан переходить у тривалий депресивний розлад на допомогу приходить лікар-психіатр,

Запам'ятайте! Жодна жінка не застрахована від післяпологової депресії. Це медичний стан, який частіше за все настає на 2-8 тижні після появи немовля та вимагає спеціального системного лікування.

Пацієнтки розповідають про тривалі зміни в настрої, плаксивість, розлади харчування, сильну роздратованість, паніку, нездатність тверезо мислити, нав'язливі думки, які можуть нашкодити дитині та самій жінці, в тому числі суїцидального характеру. Вихід із депресії після пологів доволі тривалий.
Що робити?
Два ключових шляхи подолання депресії включають в себе роботу з психотерапевтом та прийом антидепресантів, які сумісні з грудним вигодовуванням. Робота з фахівцем допоможе жінці навчитись розуміти, контролювати власні емоції, боротись з похмурими думками, тривогою, фізичним виснаженням та гормональними гойдалками. Важливо не залишати жінку без нагляду, підтримувати та створити максимально комфортні та безпечні умови на час, поки триває робота з психотерапевтом.

Найкращий психіатр має фахову освіту, міжнародні сертифікати, стажування та досвід роботи з пацієнтами за кількома напрямками. Хороший психіатр вміє працювати з усіма психічними розладами та підбирати якісну терапію, яка базується на доказовості, досвіді, міжнародних рекомендаціях. Разом з тим, часто має більше досвіду роботи за окремим напрямом.

Коли мова йде про лікування депресії важливо запам'ятати, що це не просто перевтома чи поганий настрій. Це захворювання, яке потребує спеціального комплексного лікування та системного нагляду лікаря-психотерапевта, або психіатра. Чим депресія відрізняється, наприклад, від перевтоми або роздратованості, пригніченого стану? Перевтома та пригнічений стан – це ситуативна зміна настрою, яка швидко минає і не має продовження.

Не буває двох однакових історій, двох однакових пацієнтів та ідентичної тактики лікування психічних розладів. Комплекс супутніх умов, обставин та факторів вирізняють кожен конкретний випадок. Порадити лікаря можливо хіба що, врахувавши його спеціалізацію та досвід в лікуванні того чи іншого захворювання. Загалом, питання про те ваш це лікар, чи ні можливо тільки після особистого спілкування та обговорення поточної ситуації.

Як і будь-яке захворювання, депресія має чітко виражені симптоми. Вам терміново потрібна допомога якщо ви, ваші близькі люди тривалий час (від двох тижнів і більше) знаходитесь в пригніченому стані, або вже тривалий час не можете подолати наслідки сильного стресу.

Депресією традиційно прийнято називати стан пригнічення та втрати цікавості до навколишнього світу, який тривалий час заважає людині жити повноцінним життям. Причин розвитку депресії багато: від перенесеного стресу, який не вдається подолати самотужки, до несвідомого бажання завдати болю собі та оточуючим. Захворювання може виникати без вагомих на то причин, по-різному впливати на людину, але точно самостійно не зникне безслідно. Періоди розвитку депресії виокремлюють залежно від її проявів. Часто вони можуть повторюватись, або змінюватись в різній послідовності. Початкова стадія депресії проявляється нудотою, головним болем, дискомфортом в області серця, порушеннями роботи травної системи, запамороченнями, без серйозних емоційних розладів та тривоги. На другому етапі розвитку хвороби до симптомів додається дисфункція серця, песимізм та зниження загального тонусу.

Панічні атаки займають перше місце серед найпоширеніших психологічних проблем. Приступ панічної атаки пов'язаний із надмірним рівнем тривоги та супроводжується прискореним серцебиттям, задухою, відчуттям нестачі повітря, почуттям болю та дискомфорту в грудях.

Панічні атаки – це неочікувані прояви сильного незрозумілого відчуття страху та тривоги. Вони характерні для людей різного віку та статі і пов'язані з тривалим перебуванням людини в стані стресу, або виникають самостійно без певних видимих причин. Як і будь яке системне захворювання, панічні атаки потребують спеціального лікування.

Панічні атаки уві сні діагностуються у майже 50% людей. Пацієнти настільки складно переживають це порушення, що повністю втрачають бажання засинати та відпочивати. В середньому нічні панічні атаки тривають близько 10 хвилин, хоча пікове напруження триває перші 2-3 хвилини, після чого прояви поступово згасають.

Панічна атака – це, перш за все, різкий напад страху. Структури мозку, які відповідають за розвиток тривоги, починають збуджуватись і внаслідок цього людина починає відчувати загальну напругу та тривожність, які трансформуються у нав'язливі страхи. Страх померти найчастіше пов'язаний із невідомістю та відсутністю у людини можливості контролювати, або відтермінувати біологічний процес.

Як казав класик: «Очікування смерті, гірше самої смерті». Понад рік кожен українець відчуває на собі усі ознаки затяжного тривалого стресу із очікуванням неймовірно трагічних подій. Невідомість, неможливість планувати життя на тривалу перспективу, втрата роботи та постійний страх загинути не минуть для нашого емоційного здоров'я безслідно. Все це забирає багато сил та енергії.

Емоції взяли гору і земля тікає з-під ніг. Постійне відчуття тривоги затьмарило все навколо. Це не історія із фільму жахів, а перші ознаки психічних розладів та постійної тривожності. Як буде далі розвиватись ваше життя залежить лише від того, чи є бажання перемогти страх.

Пам'ятайте, що більшість підлітків не готові говорити про власні емоції та частіше за все тримають все в собі. Тому визначити ознаки стресу у них можливо лише за вторинними ознаками. До таких належать часті зміни настрою: від підвищеної збудливості до апатії, незібраність, замкненість, відмова від їжі. До фізичних проявів стресу відносять: частий біль у животі, головний біль, млявість, проблеми зі сном, кусання нігтів, тремтіння рук, розчісування голови та тіла.

Кортизол прийнято називати «гормоном стресу», оскільки він активно виробляється наднирниками у відповідь на стрес. Частіше за все його надмірне виробництво викликає безсоння, накопичення жирових відкладень та руйнування м'язів. Разом з тим кортизол допомагає тілу пристосуватись до умов навколишнього середовища.