Головне про деменцію

Деменція – що це за хвороба?

Деменція (стареча деменція, недоумство) – комплекс симптомів, який виникає внаслідок порушень роботи головного мозку (зменшення чи припинення кровопостачання окремих його ділянок). Деменція може розвиватися в організмі людини роками та десятиліттями перш аніж з’являться перші симптоми. Синдром деменції досить підступний, він вражає мозок і, як наслідок, порушуються когнітивні та фізичні функції організму. 

Як проявляється деменція?

Прояви деменції пов'язані з погіршенням вищої нервової діяльності: ослабленням пам'яті, інтелекту, соціальних зв’язків. У людини різко знижуються розумові здібності, втрачаються наявні знання, а нові не засвоюються. Кожна людина індивідуальна, а тому деменція може мати різні прояви та залежить, зокрема, і від тих недуг, які спричинили цей синдром. 

Симптоми деменції

• втрата короткострокової пам’яті;
• зниження розумової активності;
• порушення орієнтації у просторі;
• розфокусування уваги;
• недовірливість;
• небажання спілкуватися;
• розлади сну тощо.

Якщо ви стали помічати ознаки деменції у своїх рідних та близьких – не відкладайте візит до лікаря.

На сьогодні розрізняють 3 типи захворювання: 

судинна деменція — характеризується порушенням інтелекту, розладом когнітивних та психологічних функцій;

атрофічна – виникає внаслідок руйнування нервових клітин і зменшення об'єму головного мозку через хворобу Альцгеймера та порушення кровообігу;

змішана – характеризується поєднанням більш аніж одного виду деменції. 

Причини деменції

• нейродегенеративні захворювання (хвороба Альцгеймера, Паркінсона, Вільсона-Коновалова та інші);
• судинні порушення внаслідок цукрового діабету, атеросклерозу, ішемічні інсульти;
• важкі нейроінфекції, просунутий сифіліс;
• інтоксикація організму (сполуки важких металів);
• шкідливі звички (зловживання алкоголем, куріння гашишу);
• дисфункція щитовидної та прищитовидних залоз;
• побічні реакції деяких ліків;
• епілепсія, котра прогресує;
• черепно-мозкові травми;
• вроджені генетичні аномалії;
• пухлини речовини мозку та його оболонок;
• розсіяний склероз;
• дефіцит вітамінів групи B;
• психіатричні захворювання, депресія.

Часто недоумство розвивається в літніх людей і є наслідком вікових змін організму. Однак, на жаль, розлади вищої нервової діяльності трапляються також у молодих людей віком 30-40 років.

Лікування деменції

Лікування деменції потребує комбінованої фармакотерапії, яку бажано поєднувати з немедикаментозними методами лікування (навантаженнями протягом дня, гігієною сну та психологічною корекцією). Діагноз «деменція» ставить лікар-невролог або лікар-психіатр (залежно від провідної симптоматики). 

Думка експерта

«Деменція – хронічне захворювання, яке прогресує. Загалом, лікування не змінює перебіг захворювання, а може лише вплинути на загальний стан пацієнта та його основні органічні захворювання. А значить зводити до мінімуму прояви розладу в поведінці, покращувати когнітивні функції і якість життя хворого, а також забезпечити йому належний догляд» – Христина Живаго, кандидат медичних наук, лікар-психіатр вищої категорії, дитячий психіатр.