Емоційне оніміння — це стан, за якого людина відчуває, що її емоції стали слабшими, приглушеними або майже недоступними. Може здаватися, що важко відчути радість, смуток, прихильність, інтерес чи навіть тривогу так само інтенсивно, як раніше.
Іноді людина описує це як "нічого не відчуваю", "все стало байдуже" або "ніби між мною і тим, що відбувається, з'явилася стіна". Сам по собі цей симптом не дозволяє поставити діагноз і може виникати при різних станах.
Що важливо знати
Емоційне оніміння може з'являтися після сильного або тривалого стресу, емоційного виснаження, травматичних подій, депресивних і тривожних станах, а також при деяких інших психічних розладах.
Іноді воно виникає як захисна реакція психіки на надто інтенсивні переживання: емоційна чутливість тимчасово знижується, щоб зменшити навантаження.
Схожі відчуття можуть бути пов'язані з деякими лікарськими засобами, вживанням психоактивних речовин, порушеннями сну або фізичними захворюваннями. Тому важливо оцінювати симптом у тих загального стану.
Як може виявлятися емоційне оніміння
Людина може помічати, що:
події, які раніше викликали сильні емоції, майже не торкаються;
важко відчути радість, любов, смуток чи співчуття;
виникає відчуття внутрішньої порожнечі чи емоційної відстороненості;
спілкування з близькими стає менш емоційним;
з'являється відчуття, що дії виконуються "на автоматі";
складно зрозуміти, що саме людина відчуває зараз.
При цьому емоційне оніміння не завжди означає повну відсутність емоцій. Іноді вони зберігаються, але відчуваються значно слабше чи сприймаються як віддалені.
На що звернути увагу
Як давно з'явився стан і виник він поступово чи раптово.
Чи передували йому сильний стрес, конфлікт, втрата, травматична подія чи тривала перевтома.
Чи зберігається здатність відчувати задоволення та інтерес.
Чи є одночасно пригнічений настрій, тривога, почуття нереальності того, що відбувається, чи відчуття відстороненості від себе.
Чи змінилися сон, апетит, рівень енергії чи здатність концентруватися.
Наскільки стан впливає на стосунки, роботу, навчання та повсякденні справи.
Чи пов'язана його поява з початком приймання ліків або зміною дозування.
Чи виникає бажання використовувати алкоголь чи інші речовини, щоб знову щось відчути чи, навпаки, ще більше зменшити переживання.
Що може допомогти
Корисно не намагатися силоміць «змусити себе почувати». Часто відновлення емоційної чутливості відбувається поступово в міру зменшення навантаження та покращення загального стану.
Можуть допомагати регулярний сон, помірна фізична активність, контакт із близькими, повернення до звичних занять, спостереження за тілесними відчуттями та спроби помічати навіть слабкі емоційні реакції.
Якщо оніміння пов'язане з травматичними переживаннями або вираженим стресом, робота з фахівцем допоможе поступово відновити безпечний контакт з емоціями.
Коли звернутися за допомогою
Зверніться до лікаря або фахівця з психічного здоров'я, якщо емоційне оніміння зберігається, посилюється, регулярно повторюється або помітно впливає на стосунки, роботу, здатність отримувати задоволення та відчувати зв'язок з оточуючими.
Особливо важливо звернутися за допомогою, якщо одночасно присутні виражена пригніченість, почуття нереальності, значне зниження активності, вживання речовин або інші помітні зміни психічного стану.
Якщо емоційне оніміння з'явилося після початку або зміни лікарської терапії, не слід самостійно скасовувати препарат – краще обговорити це з лікарем, який його призначив.
Якщо з'являються думки про смерть, самогубство чи заподіяння собі шкоди, необхідна термінова професійна допомога.
Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.
Усі симптоми