Плаксивість – це схильність частіше чи легше починати плакати, іноді навіть у ситуаціях, які раніше не викликали такої сильної емоційної реакції. Людина може помічати, що сльози з'являються через невеликий стрес, втому, розмову, спогади або взагалі без очевидної причини.
Плач сам по собі нормальним способом емоційної реакції не означає наявність психічного розладу. Важливо звертати увагу на зміни порівняно із звичайним станом людини, тривалість симптому та наявність інших змін самопочуття.
Що важливо знати
Підвищена плаксивість може з'являтися у періоди сильного стресу, перевтоми, емоційного напруження, втрати чи значних життєвих змін.
Вона також може супроводжувати депресивні та тривожні стани. При депресії людина може помічати, що стала значно чутливішою, частіше плаче або, навпаки, відчуває сильний смуток, але не може заплакати.
На емоційну реактивність можуть впливати порушення сну, хронічний біль, гормональні зміни, деякі захворювання, вживання речовин та лікарські препарати.
За одним цим симптомом визначити причину неможливо, але він є важливою ознакою необхідності додаткового обстеження.
Як може виявлятися плаксивість
Людина може помічати, що:
став плакати значно частіше, ніж раніше;
сльози з'являються через незначні події;
важко зупинити плач після початку;
плач виникає без зрозумілих причин;
стає складніше обговорювати емоційні теми;
підвищена чутливість поєднується із дратівливістю чи тривогою;
після плачу з'являється полегшення чи, навпаки, почуття спустошення;
доводиться уникати спілкування чи певних ситуацій через страх розплакатися.
На що звернути увагу
Коли з'явилася підвищена плаксивість і наскільки вона відрізняється від звичайного стану.
Чи є зрозумілі ситуації чи переживання, що її викликають.
Чи пов'язана зміна із сильним стресом, втратою, конфліктом чи перевтомою.
Чи є одночасно пригнічений настрій, тривога, апатія чи втрата інтересу до звичних занять.
Чи змінилися сон, апетит, енергія чи здатність концентруватися.
Чи з'явилися почуття безнадійності, вини чи марності.
Чи пов'язаний початок симптому із зміною лікарської терапії, гормонального стану чи захворюванням.
Наскільки плаксивість заважає роботі, навчанню, стосункам чи звичайній активності.
Чи виникають епізоди сміху чи плачу, які важко контролювати та які не відповідають поточній ситуації.
Що може допомогти
Не обов'язково намагатися за будь-яку ціну стримувати сльози. Якщо плач виникає як природна емоційна реакція, можливість висловити переживання часто допомагає зменшити внутрішню напругу.
Зверніть увагу на сон, рівень навантаження, кількість стресу та ситуації, після яких плаксивість посилюється.
Якщо емоції стають надто інтенсивними, можуть допомагати коротка пауза, повільне дихання, переключення уваги на тілесні відчуття чи спокійне обговорення переживань із близькою людиною.
При стійкій плаксивості важливо шукати не спосіб "перестати плакати", а причину зміни емоційного стану.
Коли звернутися за допомогою
Зверніться до лікаря або фахівця з психічного здоров'я, якщо плаксивість з'явилася нещодавно і зберігається, стає все більш вираженою або супроводжується іншими помітними змінами настрою та поведінки.
Особливо важлива консультація, якщо одночасно є виражена пригніченість, тривога, втрата інтересу, порушення сну, значне зниження енергії або почуття безнадійності.
Якщо епізоди плачу або сміху виникають раптово, практично не контролюються і не відповідають емоційній ситуації, особливо за наявності неврологічного захворювання або після травми головного мозку, це також слід обговорити з лікарем.
Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.
Усі симптоми