Психосоматичним болем часто називають фізичний біль, вираженість або перебіг якого можуть бути пов'язані не тільки зі станом тканин та органів, але й зі стресом, емоційним станом, сном, роботою нервової системи та іншими факторами.
Важливо розуміти: такий біль реальний. Наявність тривоги, депресії, хронічного стресу або інших психологічних чинників не означає, що людина вигадує симптоми чи що біль існує «лише в голові».
У сучасній медицині біль розглядають як складний досвід, на який можуть одночасно впливати біологічні, психологічні та соціальні фактори.
Що важливо знати
Розподіл болю на виключно «фізичну» та виключно «психологічну» часто надто спрощує ситуацію.
Наприклад, біль може спочатку виникнути після травми чи захворювання, але зберігатися довше, ніж очікувалося. Хронічний біль, у свою чергу, може порушувати сон, знижувати активність, посилювати тривогу та погіршувати настрій. Ці зміни здатні додатково підвищувати чутливість до болю та ускладнювати відновлення.
У деяких людей стрес супроводжується підвищеною м'язовою напругою, погіршенням сну та посиленням уже існуючих больових відчуттів. При цьому стрес не є обов'язковою причиною болю.
Як може виявлятися
Людина може помічати:
тривалий або повторюваний біль без простої та очевидної причини;
зміна інтенсивності болю у різні періоди;
посилення симптомів під час стресу чи недосипання;
поєднання болю з вираженою втомою;
м'язова напруга;
порушення сну;
підвищену чутливість до дотику чи фізичного навантаження;
тривогу через тілесні відчуття;
постійне спостереження за симптомами та страх їх посилення;
скорочення активності через побоювання спричинити новий біль;
погіршення настрою на тлі тривалого больового синдрому.
Наявність цих ознак сама собою не говорить про психологічну причину болю.
На що звернути увагу
Коли вперше з'явився біль, і що відбувалося в цей період.
Чи встановлене захворювання, травма чи інша медична причина.
Де локалізується біль і чи змінюється його розташування.
Який у неї характер: ниючий, пекучий, давить, стріляючий чи інший.
Чи є постійний біль або виникає епізодами.
Що посилює та що зменшує симптоми.
Як біль пов'язана зі сном та фізичною активністю.
Чи змінюється її інтенсивність у періоди сильного стресу.
Чи є тривога, пригнічений настрій, емоційне виснаження чи страх руху.
Чи почала людина уникати дій, які раніше виконувала без побоювань.
Наскільки біль впливає на роботу, стосунки, сон, відпочинок та здатність піклуватися про себе.
Які ліки використовуються та наскільки часто приймаються знеболювальні.
Що може допомогти
Перший крок — медична оцінка та визначення можливих механізмів і причин болю. Наявність емоційного стресу не повинна автоматично припиняти пошук соматичних причин.
При хронічному болю лікування нерідко потребує комплексного підходу. Залежно від стану він може включати медикаментозну терапію, фізичну реабілітацію, поступове відновлення активності, роботу зі сном та психотерапію.
Психотерапія при хронічному болю спрямована не на доказ того, що біль «психологічний». Вона може допомагати зменшувати страх болю, катастрофізацію, уникнення активності, хронічну напругу та вплив симптомів на життя.
Психотерапія працює і з іншими питаннями: не лише «Чому в мене болить?», а й «Як біль змінив моє життя і що допоможе мені поступово повернути більше активності, автономії та якості життя?».
Для щоденної самопідтримки при хронічному або повторюваному болю можна використовувати програму PainFlow, розроблену за клінічної підтримки наших фахівців. Воно допомагає відстежувати рівень болю, настрій та енергію, помічати зміни стану, планувати активність з урахуванням доступних сил та використовувати короткі практики дихання, заземлення, тілесної усвідомленості та емоційної регуляції. Додаток також має інструменти самодопомоги для періодів посилення болю. PainFlow не замінює лікаря, діагностику, лікування чи психотерапію, а може використовуватися як додатковий інструмент підтримки у повсякденному житті.
Коли звернутися за допомогою
Зверніться до лікаря, якщо біль зберігається, повторюється, посилюється або суттєво обмежує повсякденну активність.
Якщо медичне обстеження не виявило причин, що повністю пояснюють інтенсивність або тривалість симптомів, це не означає, що біль немає. Може знадобитися більш комплексна оцінка механізмів хронічного болю та факторів, що його підтримують.
Якщо тривалий біль супроводжується вираженою тривогою, пригніченим настроєм, порушеннями сну, соціальною ізоляцією або постійним страхом за здоров'я, корисно додатково звернутися до фахівця з психічного здоров'я, який має досвід роботи з хронічним болем та соматичними симптомами.
Термінова медична допомога необхідна, якщо біль виник раптово і має надзвичайно високу інтенсивність, супроводжується болем або тиском у грудях, вираженою задишкою, втратою свідомості, раптовою слабкістю або онімінням, порушенням мови, високою температурою, серйозною травмою або швидким погіршенням загального стану.
Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.
Усі симптоми