Зниження активності

Що важливо знати

Зниження активності може бути по-різному. Одна людина перестає займатися спортом та зустрічатися з друзями, інша починає проводити значно більше часу в ліжку, третя продовжує працювати, але майже повністю відмовляється від решти справ.

При депресивному стані зниження активності часто пов'язане відразу з декількома факторами: нестачею енергії, втратою інтересу, зниженням мотивації та відчуттям, що навіть прості дії вимагають надто великих зусиль.

При тривозі людина може ставати менш активною через уникнення ситуацій, які викликають страх чи напругу.

Зниження активності також може бути закономірною реакцією на фізичне захворювання, хронічний біль чи необхідність відновлення. Тому важливо оцінювати не лише обсяг діяльності, а й причини його зміни.

Як може виявлятися зниження активності

Людина може помічати, що:

став рідше виходити з дому;

більше часу проводить сидячи або лежачи;

перестав займатися спортом, хобі чи домашніми справами;

все частіше відкладає навіть найпростіші завдання;

рідше зустрічається чи спілкується з іншими людьми;

скоротив роботу чи навчання через брак сил чи мотивації;

перестав планувати справи та заходи;

виконує лише найнеобхідніше;

Звичайний день став значно менш насиченим, ніж раніше.

На що звернути увагу

Коли активність почала знижуватися і чи це відбувалося поступово чи різко.

Які сфери змінилися найсильніше: робота, навчання, спілкування, фізична активність, догляд за собою чи дозвілля.

Чи пов'язане зниження активності з нестачею енергії, відсутністю мотивації, тривогою, болем чи фізичними обмеженнями.

Чи є одночасно пригнічений настрій, ангедонія, апатія чи почуття безнадійності.

Чи змінилися сон, апетит, концентрація уваги чи вага.

Чи стало важче розпочинати дії чи рухи об'єктивно стали повільнішими.

Чи виникло уникнення людей чи ситуацій через тривогу.

Чи фізичні симптоми, які обмежують активність.

Чи збіглася зміна із захворюванням, сильним стресом, прийомом нових ліків або зміною його дозування.

Наскільки зниження активності заважає дбати про себе та виконувати основні обов'язки.

Чим зниження активності відрізняється від апатії та загальмованості

Зниження активності визначає насамперед зміна поведінки: людина робить менше, ніж раніше.

Апатія пов'язана зі зниженням мотивації та ініціативи – людині важко захотіти та почати діяти.

Психомоторна загальмованість проявляється помітним уповільненням рухів, мовлення та реакції.

Ці стани можуть поєднуватися. Наприклад, при депресії людина одночасно може мати менше енергії, менше хотіти щось робити, а також мислити і рухатися повільніше, ніж звичайно.

Що може допомогти

Якщо стан дозволяє, корисно поступово повертати невеликі елементи звичної активності, не чекаючи на негайне повернення колишньої мотивації.

Краще починати з конкретних і посильних дій: короткої прогулянки, однієї побутової справи, невеликої розмови з близькою людиною чи іншого завдання, яке можна виконати без надмірної напруги.

Корисно також відстежувати, які дії покращують стан, а після яких навантаження стає надмірним.

Якщо активність знижується через фізичне захворювання чи біль, обсяг навантаження слід підбирати з урахуванням медичних рекомендацій.

Коли звернутися за допомогою

Зверніться до лікаря або спеціаліста з психічного здоров'я, якщо зниження активності зберігається кілька тижнів, поступово посилюється або помітно впливає на роботу, навчання, стосунки та здатність піклуватися про себе.

Особливо важлива консультація, якщо людина більшу частину часу проводить у ліжку, перестає дотримуватися гігієни, регулярно харчуватися, виходити з дому або виконувати основні повсякденні завдання.

Якщо зниження активності виникло раптово або супроводжується вираженою фізичною слабкістю, болем, задишкою, порушенням координації, мови або іншими гострими симптомами, потрібна медична оцінка.