Небажання жити — це стан, за якого людина відчуває, що не хоче продовжувати існувати, хотіла б зникнути, не прокинутися або перестати відчувати теперішнє страждання.
Іноді при цьому немає наміру вчинити самогубство чи конкретного плану. В інших випадках небажання жити може переходити до суїцидальних думок і намірів.
Такий стан може виникати при депресії, важкій емоційній кризі, хронічному болю, переживанні втрати, вираженій тривозі, травматичних подіях та інших станах.
Небажання жити саме собою не дозволяє поставити діагноз, але є серйозним сигналом, який потребує професійної оцінки.
Допомога потрібна зараз
Якщо ви відчуваєте, що можете завдати собі шкоди, з'явилися наміри або підготовка до самогубства або ви не впевнені, що зможете залишатися в безпеці, зверніться за екстреною допомогою прямо зараз.
Зателефонуйте 103 або зверніться до найближчого відділення екстреної медичної допомоги.
По можливості:
не залишайтеся на самоті;
прямо розкажіть близькій людині, що з вами відбувається;
перейдіть туди, де поруч є інші люди;
обмежте доступ до потенційно небезпечних предметів, ліків та інших засобів заподіяння собі шкоди;
не вживайте алкоголь чи інші речовини, здатні посилити імпульсивність.
Що важливо знати
Небажання жити не завжди означає активний намір вчинити самогубство.
Іноді людина думає: "Я більше не хочу так жити", "краще б я не прокинувся" або "хочу просто зникнути". Такі переживання часто називають пасивними думками про смерть.
Але навіть якщо конкретного плану немає, вони можуть свідчити про значне емоційне страждання і не повинні залишатися поза увагою.
У стані важкої депресії чи кризи майбутнє може сприйматися як цілком безнадійне, а будь-які рішення – недоступні. Це відчуття може бути дуже переконливим, але воно відображає поточний психічний стан і може змінюватись при отриманні допомоги.
На що звернути увагу
Як давно виникло небажання жити.
Виникає воно епізодично або є більшу частину часу.
Чи стають ці думки інтенсивнішими.
Чи є думки про власну смерть чи самогубство.
Чи з'явився намір завдати собі шкоди.
Чи виникли підготовчі дії.
Чи відчуваєте ви, що можете втратити контроль над своєю поведінкою?
Чи є виражена безнадійність, почуття марності чи вини.
Чи з'являється думка, що близьким було б краще без вас.
Чи ви стали сильніше ізолюватися від інших людей.
Чи стає важко дбати про себе, їсти, спати, працювати чи виконувати звичайні справи.
Чи використовуються алкоголь чи інші речовини, щоб зменшити емоційний біль.
Чи були раніше епізоди самоушкодження чи спроби самогубства.
Чи є зараз людина, якій можна розповісти про свій стан.
Що може допомогти
Не варто чекати, доки небажання жити перейде у конкретні наміри суїциду.
Важливо розповісти про свій стан психіатра, психотерапевта, сімейного лікаря або іншого фахівця з психічного здоров'я. Фахівець зможе оцінити ризик, визначити можливі причини стану та запропонувати необхідну допомогу.
Корисно також не залишатися в повній ізоляції і повідомити хоча б одну близьку людину, що зараз вам важко.
Разом із фахівцем можна скласти план безпеки: заздалегідь визначити ознаки погіршення стану, дії, які допомагають пережити кризу, людей та служби, до яких можна звернутися, та способи зробити довкілля безпечнішим.
У період важкої кризи першочергове завдання – безпечно пережити найближчий час та отримати підтримку.
Коли звернутися за допомогою
За стійкого або повторюваного небажання жити слід звернутися до фахівця з психічного здоров'я навіть тоді, коли немає конкретного суїцидального плану.
Особливо важливо не відкладати допомогу, якщо посилюються безнадійність та ізоляція, людина перестає піклуватися про себе, починає вважати себе тягарем або з'являються думки про самогубство.
Екстрена допомога необхідна, якщо:
з'явився намір вчинити самогубство;
виник конкретний план;
розпочалися підготовчі дії;
нещодавно було здійснено спробу самогубства;
ви не впевнені, що зможете зберегти свою безпеку.
У такій ситуації зателефонуйте 103 або зверніться до найближчого відділення екстреної медичної допомоги. По можливості не залишайтеся на самоті.
Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.
Усі симптоми