Усе стало байдужим?

Як це може виглядати

Леся колись сама збирала друзів на вихідні: обирала місце, писала всім, домовлялася про час. Тепер вона погоджується з будь-яким планом. Вона не сердиться і не сперечається, їй просто майже однаково, куди йти і чи йти взагалі.

Максим давно любить один гурт. Коли друзі купили квитки на концерт і взяли його з собою, вечір йому сподобався. Але сам він цього разу навіть не відкрив повідомлення про продаж квитків. Задоволення від музики нікуди не зникло, зникла готовність щось почати самому.

В обох історіях людина не стала байдужою до інших і не «зледачіла». Змінилася ініціатива, тобто бажання діяти з власної волі, без зовнішнього поштовху.

Що таке апатія

Апатія - це помітне зниження мотивації, ініціативи та емоційної залученості порівняно з тим, якою людина була раніше.

Це симптом, а не діагноз. Він може виникати за різних станів, тому сам по собі не вказує на конкретну причину.

Запитання, які допоможуть описати зміну

Пригадайте останні кілька тижнів і порівняйте їх зі звичним для вас періодом. Відповіді не ставлять діагнозу, але допомагають точніше розповісти про свій стан собі, близьким або лікарю.

• Коли ви вперше помітили байдужість? Вона наростала поступово чи з'явилася раптово?
• Що змінилося незадовго до цього: було сильне навантаження, стрес, хвороба, новий режим сну чи нові ліки?
• Коли щось приємне все ж відбувається, ви відчуваєте задоволення?
• Вам не хочеться діяти чи хочеться, але бракує сил?
• Чи змінилися сон, апетит або звичний рівень активності?
• Чи стало важче зосереджуватися й ухвалювати рішення?
• Чи є поруч із байдужістю пригнічений настрій, тривога або відчуття порожнечі?

Якщо ви не впізнали себе в жодному пункті, а байдужість з'являється лише в окремі дні після напруженого періоду, то це може бути природною реакцією на перевантаження. Дайте собі відпочинок і поспостерігайте, чи повертається інтерес. Якщо ж кілька відповідей описують вас і так триває тижнями, то не варто чекати, доки «само мине».

Апатія і схожі стани

Апатію легко сплутати з іншими переживаннями. Різниця між ними підказує, де шукати причину.

• Втома. Бажання щось робити є, але сил не вистачає, і після відпочинку зазвичай стає легше. Детальніше: Постійна втома.
• Ангедонія. Діяти ще вдається, але звичні справи не приносять задоволення. У нашому прикладі з Максимом усе навпаки: задоволення збереглося, а бракує саме ініціативи. Детальніше: Ангедонія: нічого не радує.
• Емоційне оніміння. Здається, що притупилися майже всі почуття, а не лише інтерес до справ. Детальніше: Емоційне оніміння.
• Складно почати. Інтерес до справи є, але перший крок дається дуже важко. Детальніше: Нічого не хочеться робити.

Ці переживання часто поєднуються, тому одна ознака ще не визначає, що саме відбувається.

Що може стояти за байдужістю

Апатія може бути пов'язана з виснаженням після тривалого навантаження, порушеннями сну, змінами настрою або станом фізичного здоров'я. Інколи вона з'являється після зміни лікарської терапії.

Якщо байдужість поєднується з тривало зниженим настроєм і втратою інтересу до життя, лікар може перевірити, чи немає депресії. Водночас апатія трапляється і без депресії, тож сама по собі вона не означає цього діагнозу.

Один посильний крок

Не потрібно одразу повертати собі колишню активність. Оберіть одну невелику справу, яку раніше ви робили без зусиль, і домовтеся про неї з кимось із близьких. Прохання краще робити конкретним: не «підтримай мене», а «давай у суботу разом сходимо на ринок» або «нагадай мені ввечері зателефонувати мамі».

Якщо цей крок не вдався, це не провал. Це ще одне спостереження, яке варто запам'ятати для розмови з фахівцем.

Коли варто звернутися до фахівця

Зверніться до лікаря або фахівця з психічного здоров'я, якщо апатія не минає, поступово посилюється або помітно обмежує повсякденне життя. Особливо не відкладайте консультацію, якщо стає важко дотримуватися гігієни, регулярно їсти, працювати чи вчитися, виходити з дому або підтримувати стосунки з людьми.

Обговоріть свій стан із лікарем без зволікань, якщо апатія з'явилася різко, супроводжується вираженими фізичними чи неврологічними симптомами або виникла після зміни ліків.

З кого почати. Якщо найбільше змінилися настрій, думки чи поведінка, можна почати з психіатра. Він розпитає, коли і як з'явилася апатія, що їй передувало і як вона впливає на ваш день, а потім разом із вами обговорить, чи потрібні додаткові обстеження і яка допомога буде доречною. Якщо є фізичні скарги, варто також звернутися до сімейного лікаря, щоб оцінити загальний стан здоров'я.

На сторінці лікарів клініки можна подивитися, з якими запитами працює кожен фахівець. Корисно заздалегідь записати відповіді на запитання вище, тоді розмова буде предметнішою.

Якщо з'являються думки про смерть або про те, щоб завдати собі шкоди, не залишайтеся з ними наодинці. Розкажіть про це близькій людині і зверніться по допомогу того ж дня. У разі безпосередньої небезпеки телефонуйте 103 або 112. Детальніше: Суїцидальні думки.

Для рідних і друзів людини з депресією є окремий матеріал: Як допомогти людині з депресією.