Спитайте себе: що саме змінилося?
Згадайте останні дні чи тижні. Ці запитання допоможуть описати свій досвід — тут немає правильних відповідей або балів, які потрібно підрахувати.
- Що перестало тішити: майже все чи лише окреме заняття?
- Чи бувають моменти задоволення — від їжі, музики, розмови або прогулянки?
- Важко почати щось робити чи ви починаєте, але вже не відчуваєте колишнього задоволення?
- Як змінилися сон, апетит, енергія та бажання спілкуватися?
- Коли це почалося? Стан залишається однаковим, полегшується чи погіршується?
- Наскільки складніше стало працювати, навчатися або дбати про себе?
- Що відбувалося напередодні: сильний стрес, втрата, хвороба, зміна ліків чи вживання алкоголю або інших речовин?
Відповіді можна занотувати й узяти на консультацію, щоб було простіше пояснити, що вас турбує.
Якщо звичні заняття стали менш приємними або зовсім перестали приносити задоволення, таку зміну називають ангедонією. Її причини можуть бути різними — нижче розглянемо, як це може відчуватися та що робити далі.
Як це може проявлятися в інших?
Ось три умовні ситуації, які допомагають описати відчуття. Це не історії пацієнтів клініки.
Зустріч, на яку більше не чекаєш
Раніше людина заздалегідь планувала суботню каву з друзями. Тепер погоджується за звичкою, слухає розмову, усміхається — але повертається додому без колишнього відчуття тепла від зустрічі.
Улюблена справа залишилася, задоволення — ні
Після роботи людина дістає фарби, як робила багато вечорів поспіль. Починає малювати, проте заняття не захоплює. Відкладає пензель не тому, що результат не вдався: сам процес майже нічого не викликає.
Хороша новина не відгукується
Проєкт завершено, колеги вітають. Людина розуміє, що це важлива подія, але радості майже не відчуває. Помічає, що так стало й з іншими приємними подіями останнім часом.
Чому так може відбуватися
Ангедонія — симптом, який потребує пояснення. Вона може супроводжувати депресивні та інші психічні розлади. Втрата задоволення також може виникати на тлі тривалого стресу, переживання втрати чи виснаження. Ці обставини не завжди виключають одна одну.
На консультації важливо поговорити й про загальне здоров’я: сон, фізичне самопочуття, ліки, алкоголь та інші речовини. Деякі захворювання і побічні ефекти ліків можуть впливати на настрій та інтерес до звичних занять.
Якщо зміни почалися після призначення або зміни ліків, повідомте лікаря, який їх рекомендував. Не змінюйте дозу й не припиняйте прийом самостійно.
Коли разом із втратою задоволення з’являються пригнічення, безнадія та зміни сну чи апетиту, фахівець перевіряє, чи можуть вони бути проявами депресії. На цій сторінці пояснюємо, які зміни оцінюють разом і як відбувається допомога.
Якщо головна складність — почати діяти або відчути спонукання щось робити, прочитайте про апатію. Це допоможе точніше описати різницю між браком ініціативи та втратою задоволення.
Якщо навіть невелике навантаження забирає сили, зверніть увагу й на постійну втому. Ці переживання можуть поєднуватися, але потребують окремого опису.
Що можна спробувати сьогодні
Оберіть одну невелику дію, на яку зараз вистачає сил. Можна ненадовго вийти надвір, написати близькій людині або кілька хвилин позайматися звичною справою. Вам не потрібно одразу повернути колишній ритм.
Спробуйте помітити, як почуваєтеся до й після цієї дії. Можливо, радості поки немає, але трохи легше бути серед людей або вдалося переключити увагу. Якщо нічого не змінилося, це не провал і не доказ, що допомога марна.
За можливості підтримуйте регулярний сон і харчування, залишайте місце для посильної активності та контакту з людьми, яким довіряєте. Алкоголь не варто використовувати як спосіб повернути емоції.
Такі кроки можуть підтримати повсякденне життя, але не замінюють з’ясування причини стійкого або вираженого погіршення. Спроби вимагати від себе радості можуть додавати провини — ви можете звернутися по допомогу й без успішного досвіду самодопомоги.
Більше про посильні дії та професійну підтримку — у матеріалі «Як вийти з депресії». Він може бути корисним, якщо поряд із втратою радості є й інші прояви депресії.
Коли варто звернутися до фахівця
Домовтеся про консультацію, якщо втрата задоволення повторюється майже щодня, охоплює різні сфери або помітно ускладнює звичне життя. Особливо якщо поряд з’явилися пригнічення, безнадія, зміни сну чи апетиту.
Близько двох тижнів — один з орієнтирів під час оцінки депресії, а не строк, який потрібно обов’язково перечекати. Якщо вам важко вже зараз або стан швидко погіршується, звертайтеся раніше.
Почати можна із сімейного лікаря або психіатра. Розкажіть, що перестало приносити задоволення, коли це почалося і як впливає на ваш день. Психолог чи психотерапевт також може допомогти розібратися з переживаннями та за потреби порадити лікарську оцінку.
Перед записом можна ознайомитися з досвідом і підходом психіатрині та психотерапевтки Христини Живаго й обрати, чи підходить вам консультація.
Поширені запитання
Зниження або втрату здатності відчувати задоволення називають ангедонією. Цей термін описує симптом, але сам по собі не пояснює його причину.
Ні. За словами «нічого не хочеться» можуть стояти втома, труднощі з початком дії або втрата задоволення. Фахівець допоможе розрізнити ці переживання й оцінити інші симптоми.
Можна спробувати коротке, посильне заняття без вимоги одразу відчути радість. Якщо звичний обсяг виснажує, зменште його. Стійке погіршення варто обговорити з фахівцем, а не відповідати на нього дедалі більшим тиском на себе.
Спілкування може менше тішити або потребувати забагато сил. Таке буває й через втому, тривогу чи труднощі у стосунках, тому за одним проявом причину не визначити. Можна пояснити близькій людині, що зараз вам складніше спілкуватися, і запропонувати коротший контакт.
Задоволення від музики іноді знижується разом із задоволенням від інших занять. Зверніть увагу, чи це стосується лише музики, чи стало частиною ширшої зміни самопочуття. Якщо зміна тримається або турбує вас, її варто обговорити.
Таке може бути одним із проявів, але важливо розрізняти задоволення, апетит і відчуття смаку чи запаху. Раптову зміну смаку або запаху, помітну втрату ваги чи труднощі з харчуванням обговоріть із лікарем.
Медичні джерела
Матеріал підготовлено на основі наведених клінічних джерел.