Почуття безнадійності – це відчуття, що ситуація не зміниться на краще, проблеми неможливо вирішити, а майбутнє не містить можливостей чи виходу. Іноді людина розуміє раціонально, що обставини можуть змінитися, але емоційно не може повірити.
Таке переживання може виникати під час важких життєвих подій, тривалого стресу, втрати чи виснаження. Воно також може бути одним із проявів депресивного чи іншого психічного стану. Саме собою почуття безнадійності не дозволяє поставити діагноз, проте до нього важливо ставитися уважно.
Що важливо знати
Безнадійність може впливати не лише на настрій, а й на мислення та поведінку. Коли людина тривалий час відчуває, що нічого не можна змінити, їй складніше шукати рішення, звертатися по підтримку або робити кроки, які потенційно могли б поліпшити ситуацію.
При вираженій депресії безнадійність може бути настільки сильною, що майбутнє сприймається виключно негативно. У такому стані власна оцінка перспектив може суттєво відрізнятись від реальних можливостей.
Тому почуття "виходу немає" важливо сприймати як ознаку поточного стану, а не як об'єктивне підтвердження того, що змінити дійсно нічого не можна.
Як може виявлятися безнадійність
Людина може помічати думки та відчуття:
"нічого вже не зміниться";
"так буде завжди";
«немає сенсу щось пробувати»;
"я не бачу виходу";
«майбутнє не має сенсу»;
«Ніхто і ніщо не зможе допомогти».
Іноді безнадійність супроводжується пасивністю, відмовою від планів, соціальною ізоляцією чи припиненням спроб вирішити проблеми.
На що звернути увагу
Як довго зберігається почуття безнадійності та чи посилюється воно з часом.
Чи пов'язане воно з конкретною ситуацією або стосується практично всього життя та майбутнього.
Чи є одночасно пригнічений настрій, втрата інтересу, апатія чи виражена втома.
Чи важко було приймати рішення, будувати плани чи представляти позитивне майбутнє.
Чи виникло бажання ізолюватись від інших людей.
Чи є порушення сну, апетиту, концентрації чи помітне зниження активності.
Чи з'являються думки про власну непотрібність, марність чи відчуття, що оточуючим було б краще без вас.
Чи виникають думки про смерть чи заподіяння собі шкоди.
Чи використовуються алкоголь чи інші речовини як спосіб впоратися з переживаннями.
Що можна робити
Коли людина відчуває безнадійність, їй може бути важко самостійно побачити альтернативи. У такі періоди важливо не намагатися вирішити всю ситуацію одразу, а зосередитися на найближчих необхідних кроках.
Підтримуюча розмова з близькою людиною, лікарем чи психотерапевтом може допомогти побачити можливості, які зараз складно помітити самостійно та запланувати кроки до вирішення завдань.
Корисно також тимчасово зменшувати вимоги до себе та розділяти великі проблеми на невеликі завдання, з якими можна працювати послідовно.
Коли звернутися за допомогою
Зверніться до лікаря або фахівця з психічного здоров'я, якщо почуття безнадійності зберігається, посилюється або починає впливати на здатність працювати, навчатися, підтримувати стосунки та піклуватися про себе.
Особливо важливою є професійна допомога, якщо людина перестає бачити сенс у майбутньому, відмовляється від важливих планів, все більше ізолюється або вважає, що ситуація ніколи не зможе покращитись.
Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.
Усі симптоми