Зниження лібідо

Що важливо знати

Лібідо залежить від багатьох факторів одночасно.

Сексуальне бажання може знижуватися при депресивних станах, хронічному стресі, тривозі, перевтомі та нестачі сну. При депресії втрата інтересу іноді поширюється не лише на звичні заняття, а й на сексуальну сферу.

На лібідо також можуть впливати гормональні зміни, хронічні захворювання, біль, зміни менструального циклу, вагітність, післяпологовий період, менопауза та деякі інші фізіологічні стани.

Окреме значення мають лікарські препарати. Деякі антидепресанти та інші ліки можуть знижувати сексуальне бажання або впливати на збудження та оргазм. Якщо зміни з'явилися після початку лікування, препарат не слід скасовувати самостійно - краще обговорити це з лікарем.

Зниження бажання – не те саме, що порушення збудження

Важливо розрізняти декілька компонентів сексуального функціонування.

Лібідо – це сексуальне бажання та інтерес.

Порушення пов'язане з психічною та фізичною реакцією на сексуальну стимуляцію.

Оргазм – окремий компонент сексуальної реакції.

Людина може зберігатися сексуальне бажання, але виникати труднощі із порушенням чи оргазмом. І навпаки, тіло може фізіологічно реагувати на стимуляцію навіть якщо суб'єктивне бажання знизилося.

Це допомагає точніше зрозуміти характер зміни.

Можливі причини

Зниження лібідо може бути пов'язане з:

хронічним стресом та перевтомою;

депресивними та тривожними станами;

недоліком сну;

конфліктами чи емоційною дистанцією у стосунках;

хронічним болем;

гормональними змінами;

деякими ендокринними та іншими соматичними захворюваннями;

вагітністю, післяпологовим періодом чи менопаузою;

прийомом деяких лікарських засобів;

вживанням алкоголю чи інших речовин;

негативним ставленням до власного тіла;

неприємним чи болючим сексуальним досвідом;

сексуальний біль або інші труднощі під час статевого контакту.

Іноді одночасно є кілька факторів.

На що звернути увагу

Коли знизилося сексуальне бажання і наскільки це відрізняється від звичайного стану.

Чи відбулася зміна поступово чи раптово.

Чи знизився інтерес до всієї сексуальної активності чи лише певних ситуаціях.

Чи зберігаються сексуальні фантазії чи спонтанне бажання.

Чи є труднощі із збудженням чи оргазмом.

Виникає біль чи дискомфорт під час сексуального контакту.

Чи є пригнічений настрій, втрата інтересу, тривога, втома чи порушення сну.

Чи змінилася якість відносин із партнером.

Чи є гормональні чи інші фізичні симптоми.

Почалися зміни після вагітності, пологів або настання менопаузи.

Чи збіглося зниження лібідо з початком прийому нових ліків або зміною його дозування.

Чи вживаються алкоголь чи інші речовини.

Чи викликає бажання власний дискомфорт чи проблема виникає переважно через очікування партнера чи оточуючих.

Що може допомогти

Перший крок – зрозуміти, чи є зниження бажання проблемою саме для самої людини. Універсальної «нормальної» частоти сексуального бажання немає.

Корисно звернути увагу на сон, рівень стресу, фізичне самопочуття, стосунки та наявність болю чи інших неприємних відчуттів під час сексуальної активності.

Якщо бажання знизилося на тлі хронічної втоми або депресивного стану, поліпшення основного стану може поступово впливати й на сексуальне функціонування.

За труднощів у стосунках може допомогти спокійно обговорювати близькість, очікування та потреби без тиску на себе чи партнера.

Якщо зниження лібідо пов'язане з лікарською терапією, лікар може оцінити можливий зв'язок із препаратом та за необхідності скоригувати лікування. Самостійно змінювати дозування або припиняти прийом ліків не слід.

Коли звернутися за допомогою

Зверніться до лікаря, якщо зниження лібідо з'явилося без зрозумілих причин, зберігається тривалий час, викликає виражений дискомфорт або супроводжується іншими фізичними змінами.

Особливо корисною є медична оцінка, якщо одночасно з'явилися виражена втома, порушення менструального циклу, біль під час сексу, порушення ерекції, значні гормональні зміни або інші соматичні симптоми.

Якщо зниження сексуального бажання поєднується з пригніченим настроєм, ангедонією, тривогою, хронічним стресом або іншими вираженими змінами психічного стану, варто звернутися до фахівця з психічного здоров'я.

Якщо проблема переважно пов'язана з стосунками, сексуальним болем, страхом близькості або неприємним сексуальним досвідом, може бути корисною робота з психотерапевтом або фахівцем із сексуального здоров'я.